Мені блищать зірки́, як мегаполіс,
І несказа́на навкруги така краса!
Я на ходу стрибнув в прозорий поїзд,
Який прямує в чисті небеса.
Сьогодні в Києві так кра́сно і безхмарно!
Сьогодні в Києві найкраще на землі́,
А я загинув так невчасно, так бездарно
І так ні за що в Ілова́йському котлі.
Палає схід і ди́му чорна смуга,
В посадці крутиться маскований радар,
А я впізнав, а я розгле́дів свого друга
Через глянсований оптичний окуляр.
Мені згадалися тоді Афганські но́чі
І щирий смак дешевих цигаро́к,
І я на мить заплющив свої очі,
Щоб мимоволі не натиснуть на курок.
Але мій друг не розпізнав мій почерк,
Йому давно не снився вже Афган,
В мою адресу кулеметний прочерк
І голос наче з пекла: «За Майдан!»
Мені блищать зірки́, як мегаполіс,
І несказа́на навкруги така краса!
Я на ходу стрибнув в прозорий поїзд,
Який прямує в чисті небеса!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745978
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.08.2017
автор: Роман Лілея