Такий як я і уявляла:
В бентежних росах на світанку.
Ти цілував, а я мовчала.
Для тебе: я лише коханка...
Чи руки то мене торкались,
Чи, може, крила із граніту?..
І я сполохано ховалась
В обійми ті від злого вітру.
Нестримний ранок увірвався:
Злякав фіранки. Пахнуть роси.
А ти дививсь і усміхався.
І просто гладив мої коси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2017
автор: Nina Braun