На вулиці - спека.
У будинку - задуха.
Єдиний порятунок - вода!
Знімаю з горища цинковий тазик - ну, не зовсім тазик, продовгувату балію (для дворічного сина вона справжній басейн).
За чотири години на сонці вода перетворюється на парне молоко.
Бризки!
Бризки!
Бризки!
Радість!!!!!!!!!!!
Радість вихлюпується на траву, стрибає на сестричку, що наглядає за невгамовним "Іхтіандром":
- Мам! Мам, подивись, який він щасливий!
- Для щастя багато не потрібно. Дорослі про це забувають.......
- Напевне, тому, що вони в тазик не поміщаються)))))))
Крутиться в голові побажання: трохи дитяче, трохи філософське, та нехай.....
МІСТКИХ УСІМ НАМ ТАЗИКІВ!!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745780
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2017
автор: Серафима Пант