загорнусь в маску, день добіг кінця
і сонця вже на всіх не вистачає...
неначе день, казковість до кінця,
довів терпкий і стримано втікає...
то батарейки майже на нулю,
емоцій ураган безжально висох.
я вислови беззахисно ловлю,
і мимовільно в серці всі запишу...
загорнусь в маску, знову новий день
а справжньої уже не пам/ятаю.
хоч ти і носиш щастя, повних жмень
а день такий, він все одно втікає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2017
автор: Квітка))