Два кольори в основі нашого буття .
Чорне і біле - то кольори життя.
Пишемо чорним по білому,
Пишемо білим по чорному.
Чорний змішаємо з білим, -
Новий отримаєм, - сірий.
Сірий, а то, вже не чорний .
Сірий, - далеко не білий,
Десь середина,- і колір вже новий.
Хоча не веселий, похмурий і кволий.
Білий в тіні- завжди сірим здається ,
Сірий залишиться ,бо з тінню не б’ється
Доки аж сонце не гляне на тінь,
Білим не буде - у білого лінь.
Сонце засяє і тінь десь зникає,
Тінь побіліє,- знов біле засяє.
Чорний у тінь ,- там йому все миниться.
Сонце засяє , і тіні зникають .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745650
Рубрика: Містика
дата надходження 11.08.2017
автор: Викчер