Зорепад

Назбираємо  собі  в  долоні  зорі.            
Нехай  справдяться  завітні  мрії  всі.
Споглядаючи  розкоші  неозорі,            
Завмираємо  в  цілунку,  ніби  в  сні.

Хвилювання  нам  перехопило  подих.
Метеорний  дощ  проймає  сяйвом  ніч.
Від  чутливого  торкання  -  милий  подив,
Насолода  від  ласкавих  губ  та  віч.

Вітер  зір  закрутить  нас  в  зірчастім  танці.
Вир  підхопить,  віднесе    в  зіркову  даль.
Незрівнянної    вистави  стали  бранці.
Із  полону  ранок  звільнить  нас,  на  жаль.      

Ми  мандруємо  в  світах  Чумацьким  шляхом.
Невеликий  човник  має  два  крила.
Обернувся  наш  вітрильник  Синім  птахом.
Лише  щастя  юність  в  майбуття  взяла.



російськомовний  варіант  вірша  тут:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2017
автор: Regul