Мій батько Руйно був чоловіком або нечоловіком, знати не можу, бо крім батька нікого не було, так от таким чоловіком або нечолоіком був, яким сам я ніколи не стану. Навіть коли помру, то й мертве моє тіло вимагатиме метаморфозів таких, аби нічого спільного із батьківським трупаком не мати. Оскільки та маса мертвих клітин - єдина спільна риса якої з організмом, й та придбана, а не збережена - наявність органів-червів, що виконують останню необхідну і корисну функцію: знищують те, чого і так не мало б бути, але що так охоче пхає своє небуття на орбіту, наприклад чиєїсь руки, яка замість вольності газів відчує рабство матерії - не в змозі буде виконати таку вимогу, то прошу Вас із цією непростою справою мені допомогти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2017
автор: Джон Кокийко I