У погляді ледь стомлених очей,
Німий укір, можливо по заслузі,
Читаю я між інших всіх речей.
Для цього мабуть і потрібні справжні друзі?
Я Твій альбом мов спогади гортаю.
І бачу все не так, як все було.
Минуле не вернуть, та я і не вертаю -
Для сил душевних я шукаю джерело.
Воно в Твоїх очей бездонних надрах,
Але тепер мені його вже не знайти.
Я винен сам , що залишилися за кадром
Мої до Тебе невідправлені листи…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745583
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2017
автор: Сергій Прокопенко