авжеж мовчу, бо що тобі сказати,
коли слова забрала темна ніч.
і я б воліла більше не кохати.
не відчувати дотики цих пліч,
що попри все, тримають моє небо.
та взявши мою мрію у полон...
яка то розкіш, маючи потреби,
зневірою заснути, просто сон...
бо ця тривка, невимовна реальність
несприйняттям вбиває цілий світ...
а я мовчу, а що скажу фатальність?
звести нас протележних в морі літ...
авжеж мовчу, бо ми переплелися,
на атоми молекул, то життя...
все ж скажеш нам, що часу напилися,
і глибоко ховаєм каяття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2017
автор: Квітка))