Десь в зелених лугах заховалося літо,
У високих житах жайвір вже не співа.
Місяць серп нагострив, скоро буде косити,
Споконвік так було, що у серпні жнива.
На небесних полях зорі щедро дозріли
Осипаються вниз, наче спілий горох.
Щоб закохані їх у долоні ловили
І бажання одне загадали - на двох.
Мальви - на виданні, кавалер - гладіолус,
А пригожий такий - кращих вже не бува!..
Не співають пісень, зовсім втратили голос,
І насінням рясним розгубили слова.
Айстри - море краси! Їхні хвилі барвисті,
Захопили весь світ у полон своїх чар.
Груші медом пахтять у зеленому листі,
І остання бджола п"є солодкий нектар!
Боже! що ж це за рай в цьому білому світі!
Голубі небеса - мов вікно в небуття.
Зупинись, моя мить, у прекрасному літі!
Дай відчути сповна неповторність життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745550
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.08.2017
автор: majra