Єднаймося рукою до руки,
Щоб боронить своїх дітей свободу!
Кров закипа, бо йдуть на нас вовки!
Шалена лють в душі встає – вовки ідуть зі сходу!
Криваві пащі шкірять хижаки.
Вони безжальні і безчесні від природи.
Весь світ уже повірив – це вовки!
Шалена лють в душі встає – вовки ідуть зі сходу!
Багато літ весь світ їх годував з руки,
Та не змінить добру нікчемної породи.
Їх скільки не годуй – вони вовки!
Шалена лють в душі встає – вовки ідуть зі сходу!
Виговського їх не добили козаки
На жаль, хоч і була така нагода!
Історію не вчать тупі вовки.
Шалена лють в душі встає – вовки ідуть зі сходу!
В лісах Сибіру їжі стане на віки,
Але ж чуже смачніше. І в походи
Ідуть завжди загарбники-вовки.
Шалена лють в душі встає – вовки ідуть зі сходу!
Нас захистять Герої – вояки!
Та скільки ж ще синів мого народу
Змордують ненажерливі вовки .
Шалена лють в душі встає – вовки прийшли зі сходу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745448
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.08.2017
автор: Сергій Прокопенко