Запитала бабця: «Що таке безвіз?»
– Це коли, бабусю, хоч в поле, хоч в ліс…
Хоч ти їдь до океану, хоч у тундру йди,
Ніхто тебе не зупинить, не спита «куди?».
І сказала бабця: «З’їжте ваш безвіз,
Вже я находилася і в поле, і в ліс…
Я на свою пенсію лиш на піч залізу,
Де вже дожидатиму одну тільки візу».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745404
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2017
автор: Веселенька Дачниця