Давай поговоримо - просто про те, як живеш,
Як будні ковтаєш, чи знов про старе, наболіле,
Послухаю тихо, а потім зізнаюся теж,
Що часто буває задушливо, холодно, сіро.
Про дещо - помовчу, бо те, що на серці – крихке,
Таке полохливе – чи словом утримати зможу?
Найбільше хотіла, щоб ти не впадав у піке,
І щоб оминали нападки й безволля ворожі.
Давай поговоримо. Скільки сказала б всього!..
Поблажливо трохи ти сприймеш чудне воркотіння.
Я ж знатиму просто, що в грудях не згасне вогонь,
Душі не торкнуться іржа та намул збайдужіння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745348
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2017
автор: Оксана Дністран