Я послав вам послання
Через доньку мою і благаю я вас: схаменіться,
Як бажаєте жити ви в щасті, добрі,
Відкажіться від зла та наживи.
Вам зосталось для цього дуже мало часу.
Я прошу всіх землян: зупиніться!
Зупиніться ви всі та погляньте навкіл,
Що накоїли ви на Землі.
Це послання моє вже останнє для вас, люд Землі,
А не лише слов’янам.
Я закони вам слав у святому писанні.
Там писалося все для людей.
В нім я вам говорив голосами пророків
Про життя та про смерть,
Про добро і про зло,
Говорив і про щедрість,
Говорив про наживу.
Люди злі на землі,
Та змінили слова,
Замінили слова, для своєї наживи.
Розділили весь мир на царів та рабів,
Розірвали єднання зі мною.
І ви всі відійшли від Природи, від Мене.
Щастя бачите лише в грошах,
Ви погляньте навкіл,
Що зробили з святою землею,
Тою землею, що я створив для людей,
Для життя всіх у дружбі та мирі.
Я дивлюсь на вас всіх,
Я гнівлюсь, і я плачу.
Плач мій ллється дощем,
Гнів мій лине вулканом.
Зупиніться ви всі:
І бідняк і багач,
Зрозумійте помилки свої.
Зрозумійте ви те,
Що зробили ви кожен в своєму житті.
Ті помилки усі є причина страждань на землі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745289
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 08.08.2017
автор: Мирослава14