Ти годуєш грудьми, і згортається Всесвіт спіраллю,
Ти смієшся дзвіночком – буденне виходить з орбіт,
Пересічне стираєш із вилиць і вулиць безжально,
Ти сьогодні для нього - увесь неупізнаний світ.
Все колись переміниться, стишаться трепет і подив,
Вже молодші у юнках шукатимуть свій ідеал,
Син твій виросте в парубка і приведе до господи
Дивну дівчинку, котра знов стане началом начал.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745241
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.08.2017
автор: Оксана Дністран