ХУСТИНКА


їдь,
куди  –  невідь:
усе,  що  любила  –  вода  вмила,  
спливає  ряскою  по  воді…

обернулася  у  воротях,
а  на  городі,
сором`язлива-несміла,
батистовою  хустинкою
киває  услід  космина  біла:

не  гайся,
хутчій  вертайся,
я  уночі  не  спала  –
ниткою  срібною  вишивала  
твої  ініціали
у  кожному  кутику

і  «люблю»  –  золотом  в  осередку

30.07.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745164
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2017
автор: Валя Савелюк