Тільки давнина травою поросла,
Як її усю скосили,
Дали гіркого вина
Й випить попросили.
Тільки кров засохла з ран,
Тромб той обірвали,
Впустивши в душу їдкий туман
Минуле нагадали.
А щоб бадиллям поросло,
Кропивою пекучою,
Витерпіти все це не просто,
Та все це чогось научить.
Навіщо нагадувати було
Про себе, що є на світі?
Розсталися з тобою вже давно -
В моїй душі розквітли квіти.
25.07.2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745122
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2017
автор: Птаха в польоті