Авжеж, не та…

Я  вже  не  та...  Не  та  я  вже,  грайлива...
Як  порхала  метеликом  колись,
Цілунком  першим,  як  була  щаслива  -
Давно  літа  ті  в  пам"ять  заплелись...

Не  той  струмочок,  що  вужем  звивався
В  твоїх  долонях  і  палких  вустах...
А  ти  все  пив  і  пив  -  не  відривався,
Як  в  літню  спеку  виснажений  птах...
 
Авжеж,    не  та  -  літа  лягли  в  покосі,
Не  за  горами  і  зими  хода...  
Та  тільки  плещиться  і  омиває  осінь
Кохання    вічного    жива  вода.








(картинка  з  інету)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2017
автор: A.Kar-Te