Посварилися два куми, незначний там привід був,
Деякі проблеми мали, як їх порішать-не знали,
Якісь прикрості казали, хтось- комусь матюк загнув .
Гримали об стіл ,сварились, голос в хрип, але не бились,
Кулаків не приміряли, нерви міцно в них тримали,
Потім мирну випивали в поцілунку обнялись.
Ну скажу вам куме- злий ви, витримки бракує вам,
Більше кальцію вживайте ,я пораду добру дам.
Все сказав вам, ви- звиняйте, час до дому, прощавайте.
Куме, куме постривайте , на хвилиночку заждіть,
Вдячний кум вам за пораду, та не второпаю до ладу:
То ж яка в пораді суть? Роз’ясніть, а потім йдіть.
Гаразд , кум відповідає: В цій пораді скрита суть.
Кальцію Вам не хватає, а на тім, вже помічаю
Що у вас давно на лобі роги барана ростуть.
Попрощались.
(байка)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2017
автор: Викчер