На Ілію повинна буть гроза,
І я її, як завжди, виглядаю...
Не знаю хто колись давно сказав,
Що літо в колісниці від"їжджає.
Не чути співу в стомлених садах,
Плоди в теплі ліниво дозрівають.
Іду до Спаса з яблучком в руках,..
Мов у ворота райські заглядаю!
Як подивлюсь - кругом така краса!
Чому ж не всі на цій Землі щасливі?
.. Нарешті - дощ! я вірю в чудеса!
І, як дитя - радію щедрій зливі!
Купатися - вже, Боже борони!
Вода холодна робиться й сувора.
І лінія тонкої борозни
Підкреслює, що осінь - зовсім скоро...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744720
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.08.2017
автор: majra