Духмяним сіном нічка віє
і засвітилися зірки,
а цвіркунець знову співає,
закрий же очі, милий, спи.
Хай гарні сни тобі присняться,
а може здійсняться вони,
люляю і бажаю щастя,
закрий же оченьки, засни.
Тривожить вітер нічку темну,
хитає гілочки на деревах,
холод нічний від спеки порятує,
від спеки надворі й у головах.
Закрий же ясненькії очі,
а тепер, милий, тихо спи,
і за ніч, довгу чи коротку,
хай ясні прилетять думки.
Вони птахами прилітають,
у речення себе складуть,
завтра засвітять на екрані,
щоб розуміти життя суть.
А зараз, милий, люлі-баю,
до ранку добре відпочинь,
нехай до ранку місяць сяє,
зоряна сіном віє ніч.
3.08.2017.
Фотографія автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744654
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2017
автор: Светлана Борщ