Люби!

Люби  мене  безгрішно,  новорічно!
Люби,  як  гладиш  квіти  по  весні!
Люби  мене  безхмарно  і  навічно!
Люби  мене  в  зірка́х!  Люби  вві  сні!

Люби  мене,  коли  палають  крони,
Коли  вогонь  відблискує  в  очах,
Люби  мене,  коли  вітри,  прокльони  
Доносяться,  і  ко́ло  го́рла  страх,
Як  гостре  лезо,  прорізає  шкіру,
І  відчуваєш  всім  єством  протест.

Люби  мене,  коли  втрачаєш  віру,
Люби  мене,  коли  ідеш  на  хрест.
Люби  мене,  коли  мене  всі  зрадять!
І  почорнять,  скупають  у  золі́!

Люби  мене,  коли  любить  не  радять
І  найрідніші  люди  на  землі,
І  серце  неймовірний  сумнів  крає,
І  сльози,  немов  зо́рями  в  траву,
Люби  мене!  Бо  вже  мене  немає,
Я  став  тобою!  Я  в  тобі  живу!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2017
автор: Роман Лілея