Зніми свою маску!
Дивись мені в очі!
Невже ти забув наші дні, наші ночі?
Невже промайнуло моє щастя жіноче?
Ті обійми міцні під час прогулянок в парках,
Наші враження після вистав у театрах,
Дальні подорожі у старих вагонах,
Поцілунки прощання і зустрічі на перонах.
Романтичні вечері, коли від інших замкнені двері,
Сонячні, світлі ранки, коли в твоїх руках філіжанки.
Ніжні мрії про наше майбутнє...
Те життя – воно незабутнє!
Невже слова твої були пророчі?
Говорив: «Не кохай - сльози литимуть очі»...
Я не чула тоді й зараз чути не хочу!
Не кажи, лиш дивись мені прямо в очі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2017
автор: Little T.