Ніхто не повертається з війни
Вона завжди залишиться на скронях
Навіки розум у обіймах сатани
Молитви сліз, що сховані в долонях
Хвороба-пам'ять, проклинаючи себе
У снах коротких марить суєцидом
Та тільки більше голову довбе
Картинами з кроваво-чорним видом
Ніхто не повертається з війни
Немає ліків від триклятого недугу
Ним хворі батько, доні, матері й сини
Нема протиотрути в пересмаженої фуґу
Ніхто не повертається з війни
Вона залишиться у кожній краплі крові
Від неї, Боже... борони
Хай линуть в небо журавлі, НЕ паперові
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744569
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.08.2017
автор: Вадим Кравець