Життя і смерть – це протилежні речі
Як чорне й біле – різні кольори
Коли живеш, так хочеться померти
Вмираючи, не хочу зовсім стертись
Чому живу? Життя – це біль, страждання
Це боротьба зі світом, жах та сльози
Давно пішло у небуття моє кохання
А я живу, будую радісні прогнози
Лягти на ліжко і закрити бліді очі
Один укол страшний, і ось він спокій
Випасти і з цього колеса Сансари
І позаду на душі – усі тяжкі пожари.
Та все ж живу і знову, знову…
Я почую, її прекрасну мову
Ще раз до неї притулюсь
І все втратити ще раз забоюсь
І тут нема нікого, тільки вона одна
І я її люблю, для неї це не відкриття
Пробач мене, я зіпсував тобі життя
І смерть мине, коли прийде вона.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2017
автор: Богдан Самборський