[b][i]Дощечка1
… то душі пращурів наших дивляться на нас…
…і ті світять зорями нам од І р у…
Дощечка 11Б
То бо єсть красен Ірій, а там Ра-ріка тече,
яка одділяє свергу од яви…
Дощечка 7Е
Пригляньмося до Ірію нашого, а побачимо
квіти красні, і дерева, і луки, і маємо в'яну
в'янити од піль тих, житву трудити і яшень полоти,
і просове збирати до закуть сварожих,
то бо од богощенства іншого,
бо земне було прахове, і болісне, і страдне.[/i]
[/b]
[b]Словничок – потайничок[/b]
[b]Ра-ріка [/b]– сонячна ріка, ріка Сонця.
[b]Ірій, вирій,вирай, рай[/b] – край вічного літа, куди відлітають душі
померлих.
[b]Сверга[/b] – небо, невидимий світ Нави бога Сварога.
[b]В’яну в’янити[/b] – сушити сіно.
[b]Житву трудити[/b] – жати жито.
[b]Яшень полоти[/b] – полоти ячмінь.
[b]Закуть, закуття [/b]– відгороджений кут, місце для зерна.
[b]Сторінка – берестинка [/b]
О зоре ранкова, займи небокрай
і нам розкажи про далекий вирай,
про пташку маленьку,
що в свиточці сірій
на зиму завжди відлітає у вирій,
де сонечко ясне,
де літечко красне,
де зірка ранкова палає – не гасне,
тут скине пташина
ту свиточку сіру,
бо знає, вона прилетіла [i]до І р у.[/i]
Той [b][i]Ірій[/i][/b] далекий є квітами рясен,
І кожен [i]на Ірії[/i] весел і щасен,
бо щастя велике
тут житву трудити
і яшень полоти, і в'яну в'янити,
де сонечко ясне,
де літечко красне,
де зірка ранкова палає – не гасне,
тут річка казкова розлилась не в міру,
бо знає, вона повноводить [i]до І р у.[/i]
Тече Ра-ріка у спокої і мирі,
напевно їй райськи пливеться[i] на І р і,[/i]
і пташка зимова
у свиточці сірій,
і зірка ранкова
нас кличуть у вирій.
(З [b]"Дощечкової читанки"[/b] для дітей за сторінками
"Велес-книги" (у рукописі). Рік написання - 1990)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744159
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 31.07.2017
автор: Сіроманка