Безперервність лиха
(Сонет)
Про що шумлять дуби в липневі ночі?
Про що ж іще, як не про Батьківщину,
про дні її трагічні та урочі,
про те, що ненька дочекалась сина.
То чом же у сльозах у неньки очі?
Вже ж ніби пройдено лиху годину.
Та де там, де там, поки дні і ночі
не може хлопець розігнути спину.
Сказати слова матері не може
і те, що нею мовлено, почути.
А з виду надто бравий, надто гожий.
То як же з горем тим тепер їм бути?
Тим часом далі в світі лиха множать
Росія та її очільник Путін.
–––––––
© Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744154
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.07.2017
автор: Анатолій Загравенко