Нас часто інші люди приручають,
Дарують нові відчуття.
Говорять нам, що нас кохають,
Що сенс ми їхнього життя.
І тисячі ми чуєм ніжних слів,
Та бачим божевільні вчинки.
І все, що тільки ти хотів,
Увійшло вже до привички.
Не ті вже погляди, не ті обійми,
Та знов вернулась пустота.
Недавно, разом дивились фільми,
Та зараз там у місті ти одна.
Минає час, ми інших приручаєм,
І сум стираємо з лиця.
Та кого ж насправді ми чекаєм?
Хто половинка нашого життя?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744142
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2017
автор: 333