Шторм на озері буває,
сильний вітер відвіває
гілки верби до води,
хвилі вкрили береги.
Б’є вода об береги
і згинає гілочки,
у старої – молоді,
а у юної – старі.
Відвіває в береги
усі гілки по черзі,
а осики теж тремтять,
у них завжди тривоги час.
Акація лиш не гнеться,
лист дрібний трясеться,
ледь хиталася ялина,
та не гнулась тверда спина.
Тільки клен десь угорі
похитав листки свої,
та він шторму не боявся,
далеко від вод здригався.
Удалині - море очеретів,
хилились низько біля берегів,
голос птаха звучить сміливий,
та все одно він милий.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745625
1.07.2017.
Фотографія автора.
Івано-Франківська область.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743877
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.07.2017
автор: Светлана Борщ