В лабіринті життя перегонів
Не буває останніх і перших.
Кожен з нас входить в склад легіонів,
Що крокують в потилицю інших.
За життя граємо в різні ігри,
Хтось в простенькі, а дехто в криваві.
Леви в пафосі, іноді тигри
Тихо моляться золоту й славі.
Сміємося над танцями п’яних.
В них ми бачимо свою потворність.
І несемо сміття у храми
В собі збільшуючи ілюзорність.
Змінюємо закони і правила,
Підганяючи під сьогодення.
Матом звемо в життя ми диявола
І від нього беремо натхнення.
Капотить нам життя на долоні,
Забирає когось смерті вершник.
В лабіринтах життя перегонів
Не буває останніх і перших.
28.07.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743815
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.07.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко