у хмарах плакали ікони
втікали ріки
на шкірі птахи
гнізда вили
блаженні дотики зігріли
холод
покірно молодіючи тобою
поклич мене
до себе на півслова
таку щасливу
карооку втому
сповиту в літо
розрадою поранену до болю
присвяченого смутку
гіркоти
не відпусти
журавки в темноті
торкання ночі
вкраденого
нишком
з плеча мойого
заховай в долоні
най клапан серця
доспіва мотив
тебе знимкує
дивними листами
і не вертай
і не воюй із ним
і просто будь
фольгою моїх щасть
білістю днів
точильними віршами
завітреної юності
навік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2017
автор: Нова Планета