[b][i]Дощечка 3А
…Отак маємо боронитися від ворогів,
як ідуть з трьох кінців світу, звідки
свята ідуть до нас.
І ті свята – перше К о л я д ь, і друге Я р,
і К р а с н а Г о р а, і О в с я н а Велика
і Мала.
Дощечка 7А
Ми ж маємо польові жертви давати
і од трудів наших – просо, молоко…
тут ці тобо покропимо о К о л я д і
ягнячім і о Р у с а л і я х, в день Я р і в,
також і К р а с н а Г о р а.
[/i][/b]
[b]Словничок – потайничок[/b]
[b]Колядь,Коляда[/b] – свято народження новорічного сонця,
місяця і зорі; свято зустрічі пращурів з родиною в день
зимового сонцестояння – 25 грудня.
[b]Яр, Ярів день[/b] – свято весняного сонця Ярила; свято кохання і шлюбу; свято зустрічі весни першою борозною.
[b]Ярило [/b]– весняне сонце.
[b]Ярина[/b] – зерно весняного посіву.
Овсяна Мала – урожай з ярини.
[b]Красна Гора [/b]– весняне свято першого грому, свято
ратної доблесті наших пращурів.
[b]Русалії[/b] – свято літа: водяних, лісових та польових духів; свято зелені, квітів, співучих пташок,всілякої звірини, криниць та джерел з «живою» водою.
[b]Овсяна Велика[/b] -- свято осені; завершення обжинок.
[b]Сторінка – берестинка[/b]
[b]Коляда[/b]
[i]З неба,суші і води
свята йдуть до нас сюди.[/i]
Народила немовля
взимку матінка – Земля,
і зимою у віконце
[i]новорічне світить Сонце[/i],
[i]Місяць світить і Звізда[/i] –
Йде до хати [b][i]К о л я д а.[/i][/b]
[i]Зірко, зіронько[/i] – [i]Колядко[/i],
засвітися Немовлятку.
[i]Місяченьку,[/i] ясний братку,
засвітися Немовлятку.
Ти, [i]Земелько[/i], грій зернятко,
усміхнися Немовлятку.
А в зернятку житній дух,
а в куті спить сніп – [i]Дідух[/i],
а в снопі [i]у Дідуху[/i]
спить[i] Коза[/i] у кожуху,
[i]а в Козиній бороді
буде тепло Коляді.[/i]
[b]Ярів день[/b]
Ой над лісом, ой над лугом
Місяць оре [i]Землю Плугом[/i]:
губить [i]Яр [/i]зимові сни,
[i]Яр [/i]вертає до весни.
І пташиними ключами
відчиня зелені брами,
і щебече сто пісень
для малечі [b][i]Ярів день[/i][/b].
Яре сонечко – [i]Ярило[/i]
Землю з зерням відігріло,
і окрилене весною
Землю вкрило [i]борозною[/i].
Буде з тої [i]борозни[/i]
повна повня[i] ярини[/i].
[b]Русалії[/b]
Ховає у річці ізмалку
[i]Водя́ник[/i] онуку [i]Русалку[/i],
[i]Водяник Русалку [/i]жаліє,
як білу лелію леліє.
У літні [b][i]Русалчині ночі[/i][/b]
у річці [i]Русалка[/i] хлюпоче:
шукай тую [i]воду[/i] –
пізнай того броду,
а броду не знаєш –
минай тую [i]воду[/i]…
[i]Русалко – сестричко[/i],
пильнуй нам [i]водичку,[/i]
даруй в нагороду
здоров’я і вроду.
(З [b]"Дощечкової читанки" [/b]для дітей за сторінками "Велес-книги" (у рукописі). Рік написання- 1990).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743662
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 27.07.2017
автор: Сіроманка