ми не в часі, не в шерензі, не в натовпі і не в колоні,
– ми не в ладу. не на волі, і не в тюрмі, й не в полоні –
та дарма, а ви слухайте там, де ми є не є,
автентичні новини, нехай вам бог сили дає.
в трюмі вогонь і вода; насувається буря та злива –
за попередніми даними, злива ультимативного зла.
начувайтеся, в кого переконання, що наша брехня – щаслива,
бо нікого ще не підманула, і світ за очі не повела.
ну гаразд, ми полежимо тут. киньте собаці кістку:
він забув, коли добре обідав; він і будки зроду не мав,
та зате він приніс вам дуже погану звістку,
і хотів би її обмусолити, щоб дарма не ловити гав.
я ловив, там ганяючи вулицями –
і полями, там скочувався в долини та вибігав на горби;
також і сходами в готелях, також і небом, і морем. –
коли схочеш про то побалакати; а не схочеш, то просто люби,
лиш не шуткуй зі мною, мов з якимось душевнохворим,
бо я таки душевний перекотисобака.
як схочеш, даси мені їсти; чи зловиш мене за хвоста,
а там чи кусатимусь – ні, люди кажуть,
мов по-писаному: бурлака;
добре вміє тинятися, гавкати і ганяти рябого кота.
та не вір: то брехня, коли брешуть на вітер.
ми навіть диму не нюхали. не доведи до гріха;
а блукаємо лісом, мов діти, що не знають грузинських літер;
а психовано – то неприховано знай: знайдений мало при тямі,
і три дні, як горлянка суха.
докотився, як кажуть. я котився, мов камінь з горба
і з евереста перекотичереп
чи перекотиторба: то все такий мій жереб,
щоб бути пройдисвітом. слухай, як гримить єрихонська труба:
то у черепі в мене там скачуть і торохтять запитання.
чи я вільний, чи мушу сидіти коліна твої стерегти –
побіжу, пошукаю десь в космосі. але світ – то така калабаня,
що вже знаю до самого дна; та й чи є паралельні світи?
дехто каже, що є; але тут ми в глибокій баюрі
все буксуємо та релаксуємо, вже і в звичаї то ввійшло.
чому такі ми нині засмучені й похмурі?
є ще й инші, а є ще десь, кажуть,
всіх на світі світів джерело;
чи не знала? гей, гей! все тобі розповім по дорозі.
чи не маєш для мене гайкових і всіх инших ключів?
я свої загубив, коли десь поневірявся у бозі. –
отакий то я перекотисвіт; а брехати – ніколи не вмів
за твором: runaround man, motörhead
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2017
автор: norton