Цієї миті ми живемо -
цієї миті далі жити.
Без нас нема її окремо,
її ніколи не спинити.
І мрії, спогади, жадання
цієї миті в твоїй плоті.
Ведуть шляхи тепер, не потім
і кожен перший і останній.
Цієї миті віє вітер,
пташині щебети, життя.
Ми тут, так легко розуміти -
усе цю мить, без вороття.
24.07.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743522
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.07.2017
автор: Андрій Гагін