Час лікує...і біль затихає,
Залишаючи світлу печаль.
Відчай серце вже навпіл не крає
Й розпрямлятися легше плечам.
Я навчилась без сліз слово "МАМА"
Промовляти і вголос, й в душі,
Бо я часу достатньо вже мала —
Мамі реквієм пам'ять й вірші.
Менш болить, а скучаю все більше,
Бо мого поля видно вже край.
Через поле життя йду все тихше,
Залишаючи світлу печаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743386
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2017
автор: Радченко