[b][i]Дощечка 8А …ми співаємо, що єсьми р у с и,
…а маємо співи тії од отців наших…
Того не забуваймо завжди,
а як єсьми сини отців наших,
маймо любов до пам’яті їх…
Дощечка 8Б …Кажемо єсьми од їх, які дбають
за нас. Тож не маємо мольбищ,
а рядимо ото при студнях і криницях,
де вода жива тече, і там воля є…
Дощечка 4А … бо ж земля тая р у с ь к а є,
і тому не зрічетеся її і не забудете її,
там бо кров отців наших лилася…
Дощечка 4Б Єсьми Д а ж б о в і внуки і не сміємо
нехаяти слави нашої і завітів.
[/i][/b]
[b]Словничок – потайничок
[/b]
[b]Пращур[/b] – предок роду, праотець.
[b]Мольбище [/b]– оселя для молитви, церква.
[b]Рядити[/b] – правити.
[b]Студня[/b] – колодязь.
[b]Криниця[/b] – джерело.
[b]Нехаяти[/b] – зневажити.
[b]Сторінка – берестинка
[/b]
Ой стояла у полі [i]криничка,[/i]
а в криничці – [i]живуча водичка[/i]…
Ой там [i]Доля [/i]по полю гуляла,
мала волю та віри не мала.
І побачила [i]Доля криничку[/i],
зачерпнула в долоньку [i]водичку[/i],
і просяяло [i]сонечком[/i] личко:
на [i]дай-боже[/i], моя рятівничко!
І з тих пір ми від роду до роду
пам’ятаєм [i]про Долю і воду,[/i]
а щоб сяяли [i]сонечком [/i]личка,
нас вмиває[i] живуча водичка[/i].
На [i]дай-боже[/i], наш пращуре-[i]Русе[/i]!
Лий на личко нам [i]сонечко русе[/i].
Мий, [i]водичко[/i], нам личка і руки,
[b][i]єсьми руси і Дажбові внуки!
[/i][/b]
[i](З "Дощечкової читанки" для дітей за сторінками "Велес-книги" (у рукописі). Рік написання - 1990) [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743384
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 25.07.2017
автор: Сіроманка