[b][i]Дощечка 15Б В л е с о научив землю
орати пращурів…
Дощечка 4Б …і зерно сіяти.
Так бо шукали тії пращурі
огнищанами стати
і бути землетрудичами…
Дощечка 3А Молимо В л е с а, отця нашого,
хай потягне в небі ко многості
суражів і хай зійде на нас
сурі віщати, золоті кола повертаючи.
Воспоємо славу суражжю
і той к о м о н ь з л а т суражій,
що скаче в небесі…
…то бо сонце наше, що світить
на доми наші, і перед його лицем
блідне лице огнищ домашніх.
…і речемо йому ім’я о г н е б о ж е
і йдемо трудитися, … як боги
веліли всякому мужу, що чинен є
трудитися на хліб свій.[/i][/b]
[b]Словничок – потайничок
[/b]
[b]Влесо, Велес [/b]– бог землеробства і скотарства у стародавніх слов’ян.
[b]Комонь[/b] – кінь.
[b]Сураж[/b] – зеленотрав’я.
[b]Огнищанин[/b] – той, хто має домівку, «домашнє вогнище».
[b]Віщати [/b]-- сповіщати, повідати.
[b]Злато [/b]– золото.
[b]Чинний[/b] – повинний.
[b]Сторінка – берестинка[/b]
Бачиш – золото-огонь
скаче в небі [i]злат-комонь[/i]…
На комоні тім [i]Велесо[/i]
переплив небесне плесо
і приніс до нас з небес
суру, просо та овес.
І сказав [i]Велесо[/i] внуку:
-- Щоби мати дужу руку.
вчися труду, бо дано
люду сіяти зерно.
Сій зерно, і будеш з татком
мати хатку у достатку.
Той достаток дар небес:
сура, просо та овес.
Б’є підківкою[i] комонь,[/i]
Сяє в небі [i]злат-огонь[/i],
гріє хатку, поле, плесо…
Дякуєм тобі, [i]Велесо[/i]!
[i](З [b]"Дощечкової читанки"[/b] для дітей за сторінками "Велес-книги"(в рукописі).Рік написання - 1990)
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743383
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 25.07.2017
автор: Сіроманка