Намагаємось бути...просто шалені світи...
Де суть невагома у доторках ніжності пальців...
Чомусь не виходить, ми з тугою знову на ти,
Де доля невпинно у праці засмучені п/яльці...
........
Намагаємось бути, а зорі полонами сяють,
Забути всі завтра... спокусою бути сьогодні.
Але не зігріють, бо серця почуттів ще не знають,
І в приторнім світлі до болю втонувши природньо...
.........
Намагаємось бути, а доля чомусь розгубилась...
Немає жаданих, що спраглі, коханих звісток...
Бо ми жадібні часу і пристрасті скоро напились...
Бо ніжність безмежно, заплутаний довгий клубок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743341
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2017
автор: Квітка))