У неї – блакитні очі
( Позаздрили б небеса!)
І погляд її лоскоче,
Неначе морський пасат.
Розтоплює серця кригу,
Лікує усе, що болить.
Та жінка,- неначе книга,
З якою прекрасна мить!
Весела і безтурботна-
Всіх радує та бадьорить!
Одвічну її самотність
Сховала очей блакить…
© Володимир Присяжнюк
16.07.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2017
автор: Володимир Присяжнюк