Колись життя здавалось нескінченним,
Тепер воно біжить немов вода.
Були часи, коли воно було нікчемним,
Було й шаленим, як і я сама.
Та на цей світ тепер дивлюся я скептично,
І певно в тому є моя вина.
Можливо думати так геть егоїстично,
І краще просто випити вина…
Забутись і поринути у світ яскравих мрій,
Де є для кожного своя місцина.
Закутатись би в теплу ковдру почуттів,
Поки ще в мене є оця хвилина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743300
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.07.2017
автор: Доля Ірина