ЗАГНАНІ КОХАННЯМ

Ми  чужі  з  тобою  люди...  Так  чужі!
Зупинились  коні  з  храпом  на  межі...
Білі  диски,  сполохом  очиці,-
Їх  шалеству  б  свіжої  водиці...

У  свободи  норов  зірваний  кричить,
Ще  у  силі  й  дусі...  Ладні  жить.
Вчора  і  сьогодні  -  у  декорі,-
Пара  дибиться!  Свідомості  докори

Не  дійдуть  вони  до  цілі,  переправи,
Не  ломи  їх  волелюбної  постави
Дати  б  спокій  коням.  До  загону...
Серцю  не  придумано  закону

Даймо  волі  буйногривим,  не  женім,
Гриву  шовковисту  в  косу  заплетім,
Грому,  волі,  вітру  попід  крила,
Де  кохання  вже  не  дме  вітрила!

Зупинились  коні  з  храпом  на  межі,
Загнані  коханням...  Ми  чужі

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743291
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова