Літом стиглим по осені йду.

Я  тобі  покладу  у  долоні
Море  щастя  та  безліч  добра,
Хай  печаль  не  лягає  на  скроні,
Серце  стигне,  мов  лезо  меча.  

Я  тобі  намалюю  світанки,  
Повні  спогаду-  без  журби,
Наші,  вдвох,  зачаровані  ранки-  
Наші  ранки  кохання  й  мольби.  

Ми  пірнемо  удвох  в  тихі  ночі,
Заблукалі  в  самотніх  струмках,
Мовчки  зустрічі-  сонячні  очі,
Слабкість,  ніжність  і  подих  в  руках.  

Я  зберу  акварелі  в  палітри,  
Сміх  веселок  у  коси  вплету,  
Зачаровано  стихнуть  оркестри,
Літом  стиглим  по  осені  йду.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743287
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2017
автор: Леся Утриско