Злий вітер стогне за вікном
І плачуть чорні хмари,
А блискавка, мов батогом,
Наносить їм удари.
Грім невдоволено гурчить,
До дійства підганяє,
А хмари й так в сльозах: « Болить,
Куди нас вітер пхає?»
Закляк злий вітер, не сніжать
Дерева пелюстками.
Летить у сад бджолина рать…
Все. Завершилась драма.
Ще раз зайнявся горизонт,
Грім покотився далі.
Бреде калюжами народ,
І всі веселці раді.
Та знов у далі голубій
Збираються хмаринки,
Щоб віднайти в душі людській
Ще радості краплинки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743279
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 24.07.2017
автор: Г. Король