Земля! Яке Святе це слово,
Воно звучить містично і сакрально,
Сприймаємо його на слух,
Як щось велике, епохальне.
Господь даруючи цей Світ
Він Землю Нам поклав під ноги
Благословив засіяти поля
Прокласти великі і малі дороги.
Живіть, плодітеся і населяйте Землю,
В поті чола свого здобудьте хліб,
Помер за нас, Воскрес во Славу!
І сонечко подарував за кілька діб.
На протязі віків земля наш дім,
Колиска історична Наша,
Полита кров'ю козаків
І материнськими сльозами рясно.
В усі часи, навіть комуністичної навали
Ми землю, як рідну матір берегли,
І в Світовій війні,
Її ми знову відстояли.
Відстояли, щоб втратити тепер?
Під виглядом її продажі?
Та ні! Народ України ще не помер,
І не спокуситься на "великі" гроші.
Хто ж матір продає ? Іуди !?
Ради примарного благополуччя,
Злато і срібло збираєте собі
В крутих маєтках Козина і Сухолуччя.
Не буде Вам Благословення на життя,
Господь пізнає Вас по "справах"
Підете Ви у небуття,
Народу віддасте Державу!
м, Кременчук , липень 2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743256
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.07.2017
автор: Капелан