[youtube]https://youtu.be/gowz3V2T_PA[/youtube]
Коли вмирає мрія,
Відвертається любов…
І серце кров'яніє,
То його незрима кров…
Ти пішла й твоє кохання -
Я чужим для себе став…
Я завжди бився як востаннє,
Тепер я здався і програв.
Знаю я – тепер непросто
Знов повірити мені…
Може й справді я не вартий того -
Таким мене прийми-и-и
Я кохаю
Тебе
Завжди…
З тобою буду поруч кожен день,
Завжди.
До згасання зір буду поруч я,
Поки рима ген не змовка моя,
І коли мене забере земля
Знай – кохаю
Завжди…
Щем старих світлин всесвіт мій протяв
Наче згадки з іншого життя,..
В них і спільний плач, і небесний рай,
А тепер лиш кажуть: «Прощавай»…
Все ще мрію, як поверну тебе,
Лиш за дотик твій я віддам усе;
Зрозуміть зумій відчуття просте -
Помилився я… решта все пусте.
Пригорта тебе, він дає надії
Каже палко те, що бентежить і гріє
Я все хочу те сам казати, знай,
Аж допоки світу настане край.
Бо я кохаю
Тебе
Завжди…
З тобою буду поруч кожен день
Завжди.
Навіть гори для тебе я візьму,
Якщо скажеш померти – я помру…
Жодне дійство земне
Не зупинить мене…
І я все тобі скажу…
Я молю, нехай ця скінчиться гра -
Ти надай мені шанс один бодай…
Повернеться мрія й любов стара -
Ми знайдем собі благодатний край…
Де я кохаю
Тебе
Завжди…
З тобою буду поруч кожен день
Завжди…
До згасання зір буду поруч я,
Поки рима ген не змовка моя,
І коли мене забере земля
Знай – кохаю
Завжди…
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9BMwcO6_hyA[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cmbXFfIPDhM[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743223
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 23.07.2017
автор: АндрійМазан