Між бути-не бути завжди є межа,
Її перетнемо, бо грішні.
В поета спочатку вмирає душа
І зовсім не пишуться вірші.
Словесна згасає тоді благодать,
Парнасом освячене диво.
Вмирають поети, як довго мовчать
І рими сміються зрадливо.
Живи ще поете, натхненно твори!
Для всіх, а чи просто - для себе…
Ти творчості стяг свій тримай догори,
До ніг опускати не треба.
2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2017
автор: Олексій Тичко