Звичайне диво-дощ іде.
Звичайне диво.
Земля так спрагло воду п"є.
Вона щаслива.
Не буревієм налетів.
Спокійний,тихий.
Рясний і теплий.
На добро,а не на лихо.
Звичайне диво.День приходить.
Ніч тікає.Так рік за роком
і життя людське минає.
Звичайне диво.Сонце в небі
гріє,сяє.Хто про людей,
що на землі так в небі дбає?
Звичайне диво.Колоски
ростуть у полі.
Хто силу їм подарував?
Зернятка сходять.
Із темноти,із глибини-
до неба руки.
Достигли зерна золоті.
Не має муки.
Немає голоду.Є хліб.
Звичайне диво.
Волошки в колосках цвітуть
мов небо синє.
Співає жайворон високо.
Пісня л"ється.
Звичайне диво.
Поле слуха і сміється.
Звичайне диво.
Народилася дитина.
Маленька крихітка життя.
І всі щасливі.
А підросте-піде дорогою
у світ.І все життя
душа батьків болить,болить.
Дива навколо нас
такі буденні.
Бо кожен день чи рік
ми бачим їх.
Звичайне диво.
Як це ні на чому
Земля мов кулька
в просторі висить?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743159
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2017
автор: кацмазонка