Прости , мамо, мою смерть,
Я її не кликав,
Лишень чув, як наді мною
Птах всю ніч кигикав
Прости, тату, що пішов
Не обійнялИся,
Хто то думав: Вже дороги
Навік розійшлися
Простіть, сестри,- не буду
На вашім весіллі,
Що прийдете на моїх
Поминок застілля
Простіть, друзі,з вами ріс,
Ділились останнім...
Ні ,не треба ваших сліз,-
Щастя вам в коханні
Родіть діти і живіть,
Тіштеся батьками,-
Я ж - на варті у століть,
Ангелом над вами
Доробіть, що я не вспів,
Вознесіть державу,
Щоб в віках, Як Бог хотів,
Несли її славу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743078
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.07.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова