Мої загинувші брати,
завжди розсудять,зрозуміють.
Сказавши було не даремно,
з світанком знову підуть в бій.
Їм випав жереб молодим,
загинуть на чужій землі.
І вірити,що на своїй,
на серці чути біль глухий.
Зустрівши ще одну весну,
страшною ненавистю душі.
Господь усім нам повелів,
країну боронить квітучу.
Ми так не хочемо війни,
нас змушують узяти зброю.
Гріхом обтяжені сини,
братів стріляють без розбору.
Помолимось за Україну,
за злиту кров'ю неньку милу.
За вщент зруйновані міста,
христами всипані дороги.
Синів, братів, що вже нема.
Помолимось,помолимось до Бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743014
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 22.07.2017
автор: Анкорд