Нe хочу старiти Душeю…

Не  хочу  старіти  Душею,  та  і  тілом  теж.
Сили  життєві  зберегти,  ось  що  дорожче.
Наш  Вік  -  це  Вік  нашого  серця.
Скільки  ж  воно  натерпілося  від  життя  з  присмаком  перцю.
Радію  зрілості  духу  і  накопиченій  мудрості,
молодій,  ясній  свідомості,  незважаючи  на  вік.
Кожне  покоління  щось  вносить  своє,
досвіду  їх  довіряйте,  складайте  в  скарбничку  свою,
та  за  них  не  забувайте.
Людина  створює  свій  пріоритет,
не  хоче  порівнювати  себе  з  іншими,
гординю  треба  пригнути  свою
і  користуватися  знаннями  чужими.
Адже  їх  багато  не  буває
і  вони  не  в  шкоду,
силу  через  них  черпає  людина.
Період  людського  життя  кожен  гарний,
тільки  покращуй  його  і  примножуй.
Пишайся    своїм  високим  Я,
але  пам'ятай,  що  знаннями  повниться
Матінка-Земля.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742779
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.07.2017
автор: Svitlana_Belyakova